Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.

суддів

Жука В.Г., Лавренюка М.Ю.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1, на вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2005 року, та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2006 р.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2006 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 24 квітня 2004 року, близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вжити спиртних напоїв зайшов до будинку знайомого ОСОБА_2, що мешкає ОСОБА_2, де під час вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та господарем помешкання, який теж перебував у стані алкогольного сп'яніння виникла сварка, яка переросла у бійку. Під час бійки, ОСОБА_2 сокирою погрожував ОСОБА_1, спочатку у будинку, а потім на подвір'ї та наніс йому декілька ударів обухом сокири по руках, грудній клітці та спині. В результаті чого ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження.

При цьому ОСОБА_1, маючи реальну можливість уникнути бійки шляхом вільного відступу без реальної загрози власному життю та здоров'ю, маючи значну фізичну перевагу над ОСОБА_2, в силу молодшого віку та тяжкого стану сп'яніння власника помешкання, його поганий зір, ОСОБА_1 знайшовши поблизу будинку металеву трубу, маючи умисел на вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи його наслідки, наніс потерпілому удари в голову та інші частини тіла, завдавши потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, від яких останній помер.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, зазначає, що судом не були взяті до уваги його показання, а саме, що він та ОСОБА_2 були у нормальних відносинах, що наносив ОСОБА_2 удари захищаючись. Просить перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.115 КК України (2341-14) на ст.118 КК України (2341-14) вважаючи, що перевищив межі необхідної оборони.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство та розгляд справи в суді, проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, обставини справи досліджені всебічно, повно і об'єктивно, а викладені у вироку висновки суду, відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи засудженого ОСОБА_1, про те, що між ним та ОСОБА_2 не було суперечки, що він наніс удари останньому захищаючись, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а саме, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, протоколом огляду місця події, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, даними висновків психолого-психіатричної експертизи щодо стану, в якому перебував засуджений в момент скоєння злочину, судово-медичної експертизи №152-Д, згідно якої засудженим ОСОБА_1 було нанесено ОСОБА_2 в сукупності не менше 25 ударів металевою трубою, в тому числі, коли потерпілий перебував у лежачому положенні, а також даними висновку медико-криміналістичної експертизи щодо характеру виявлених ушкоджень та характеристики травмуючого предмету.

Виходячи з сукупності доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) .

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 - 67 КК України (2341-14) , з урахуванням обставин що обтяжують та пом'якшують покарання.

Призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

Під час досудового і судового слідства істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на законність і обгрунтованість вироку не встановлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) , не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 .