У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 24 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 серпня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
народженого IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків відповідно до вимог ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і щомісячно з'являтися для реєстрації.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 визнано винним у незаконному придбанні і зберіганні з метою збуту, а також у збуті особливо небезпечних наркотичних засобів - каннабісу (маріхуани), вчинених 6 і 7 липня 2005 року повторно по АДРЕСА_1.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду змінити, виключивши з його резолютивної частини вказівку про застосування до засудженого додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання і просив виключити з вироку вказівку суду про періодичність реєстрації засудженого в органах кримінально-виконавчої системи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню.
Обгрунтованість засудження ОСОБА_1 і правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) у поданні не оспорюються.
Однак, при призначенні ОСОБА_1 покарання судом було неправильно застосовано кримінальний закон.
Так, призначаючи засудженому покарання зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) , суд у порушення вимог ст.77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) застосував додаткове покарання - конфіскацію майна, яке у даному випадку застосуванню не підлягає.
Крім того, вказаний вирок суду підлягає зміні в частині встановлення періодичності реєстрації ОСОБА_1 в органах кримінально-виконавчої системи щомісячно, оскільки, поклавши на засудженого обов'язок, передбачений п.4 ч.1 ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) , суд не встановлює періодичність та дні проведення реєстрації. Відповідно до ч.3 ст.13 Кримінально-виконавчого кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14) , вирішення цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання слід змінити, виключивши з його резолютивної частини застосування додаткового покарання - конфіскації майна і вказівки про щомісячну реєстрацію в органах кримінально-виконавчої системи.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши з його резолютивної частини застосування щодо нього додаткового покарання - конфіскації майна, а також вказівку щодо періодичності реєстрації в органах кримінально-виконавчої системи - щомісячно.
У решті цей вирок залишити без зміни.
С У Д Д I :
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.