У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого судді
Земляного В.В.,
суддів
Косарєва В.I., Кліменко М.Р.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1. на
вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10
грудня 2004 року, яким
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
громадянина України,
раніше судимого: 16.10.1995р. за ч.3 ст.101
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі;
22.04.2002р. за ч.2 ст.140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
7 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього
належного йому майна,
засуджено
- за ч.3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь Фінансового
управління Монастирищенської районної державної адміністрації - 31
351 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2005 року
вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2. визнано винним і засуджено за
те, що він 23.11.2002р., знаходячись на вул. Леніна, 121, з метою
заволодіння транспортним засобом, проник в приміщення автогаража
Фінансового управління Монастирищенської районної державної
адміністрації, де незаконно заволодів автомобілем ГАЗ- 31029,
вартістю 31 351 грн., яким з місця злочину зник, спричинивши
адміністрації матеріальну шкоду, яка в 250 разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1. просить вирок і ухвалу
апеляційного суду щодо ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду
про доведеність вини ОСОБА_2. фактичним обставинам справи. Вважає,
що вина ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
матеріалами справи не доведена. Посилається на
те, що апеляційний суд переглядаючи справу, залишив його апеляцію
без задоволення не навівши підстав, з яких її визнано
необгрунтованою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність
підстав до задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок
скасуванню з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що висновки суду про доведеність вини
ОСОБА_2. у незаконному заволодінні автомобілем ГАЗ - 31029,
грунтуються виключно на показаннях свідка ОСОБА_3. на досудовому
слідстві, протоколами явки з повинною ОСОБА_3. і відтворення
обстановки і обставин події з його участю.
Між тим, свідок ОСОБА_3. у суді не допитувався, а його
показання на досудовому слідстві і явка з повинною, на які суд
послався у вироку, не містять достатніх даних про те, що саме
ОСОБА_2. заволодів автомобілем ГАЗ- 31029. У своїх показах
ОСОБА_3. вказував лише на те, що ОСОБА_2. повідомив йому про те,
що він заволодів автомобілем, а куди його дів не знає. Крім того,
пояснив, що допомагав ОСОБА_2. зривати замки з гаража, але потім
залишив його, а сам пішов (а.с.40,41-43,87-90,т.2).
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_3. раніше притягувався до
кримінальної відповідальності за наркотики , в
судове засідання не з'явився, що не дає підстави вважати його
показання безперечними.
Наведені у вироку показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11.,
ОСОБА_12., ОСОБА_13. не містять даних про вчинення ОСОБА_2.
злочину, за який його засуджено.
Показання засудженого ОСОБА_2. при досудовому і судовому
слідстві про те, що він ніякого злочину не вчиняв, нічим не
спростовані.
Факт заволодіння ОСОБА_2. автомобілем будь-якими іншими
доказами у справі не підтверджений, не з'ясовано яким чином він
заволодів автомобілем, чи має він навики їзди на ньому і де він
його залишив.
Дослідження і перевірка вказаних обставин має істотне
значення для підтвердження чи спростування показань ОСОБА_3. та
встановлення вини ОСОБА_2. у вчиненні злочину.
Однак вони не були належним чином перевірені і оцінені,
внаслідок чого висновки суду щодо участі ОСОБА_2. у вчинені
злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
достатньо не підтверджені матеріалами справи і тому не є
переконливими.
Оскільки, органами досудового слідства і судом не зібрано
безперечних доказів винності ОСОБА_2. у вчинені цього злочину, а
наявні докази належним чином не перевірені, судові рішення у цій
частині підлягають скасуванню, а справа поверненню прокурору на
додаткове розслідування.
При додатковому розслідуванні слід прийняти міри до виявлення
місця знаходження викраденого автомобіля, провести інші необхідні
слідчі дії з метою ретельної перевірки доводів засудженого та його
захисника щодо невинуватості ОСОБА_2. і в залежності від
встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області
від 10 грудня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 29
березня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити
прокурору на додаткове розслідування.
Судді:
Земляной В.В. Косарєв В.I. Кліменко М.Р.