У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Драги В.П.,
суддів
Буніна О.I. і Федченка О.С.
за участю прокурора
Кривов"яза Я.I.,
та засудженого ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві "17" жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Луганської області від 9 червня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше не судимого,
засуджено за ст. 185 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі;
за ст. 289 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років позбавлення
волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ст. 115 ч.2 п.п. 1, 6, 9 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на довічне
позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно ОСОБА_1. призначено покарання у виді довічного
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. 11 330
грн. 50 коп. матеріальної та 40 000 грн. моральної шкоди.
З засудженого стягнуто судові витрати відповідно до вимог ст.
93 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст.
81 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за наведених у вироку
обставин, приблизно о 1 год. 10 хв. 4 грудня 2005 року, будучи в
стані алкогольного сп"яніння, з метою умисного вбивства ОСОБА_3 та
заволодіння належним потерпілій автомобілем ВАЗ - 21043 державний
номер НОМЕР_1 прийшов на подвір"я будинку № АДРЕСА_1 м. Антрацита
Луганської області, зайшов у літню кухню, де спала ОСОБА_3. і,
реалізуючи свій умисел, металевою кувалдою наніс потерпілій 4
удари по голові. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3.
померла на місці злочину.
Після цього ОСОБА_1 зайшов у будинок, щоб забрати свої речі,
де побачив ОСОБА_4., який спав на ліжку. З метою приховання
вчиненого вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_1 вирішив вчинити умисне вбивство
і ОСОБА_4., тобто другої особи. З цією метою він наніс два удари
ОСОБА_4 кувалдою по голові і таким чином вбив потерпілого.
Вчинивши зазначені злочини, ОСОБА_1 таємно викрав належні
потерпілому ОСОБА_4 речі на загальну суму 518 грн. та заволодів
автомобілем ОСОБА_3 ВАЗ-21043 державний № НОМЕР_1 вартістю 22 216
грн. 81 коп.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 . посилається на те,
що суд неповно врахував обставини, що пом"якшують покарання, а
саме: повне визнання вини і щире каяття, молодий вік та позитивні
дані про його особу, а тому просить вирок змінити та пом"якшити
призначене йому покарання. Крім того, він зазначає, що під час
досудового слідства працівниками міліції та слідчим щодо нього
застосовувались недозволені методи слідства, але суд не дав цим
обставинам належної оцінки.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1., який частково підтримав доводи касаційної
скарги і просив скасувати вирок, а справу направити на додаткове
розслідування, посилаючись на неповноту і необ"єктивність
досудового розслідування справи та невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи, думку прокурора, який вважав вирок
законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у злочинах, вчинених за викладених у вироку
обставин, доведена об"єктивними доказами, які зібрані у
передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про неповноту, неправильність і
необ"єктивність досудового та судового слідства, про
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є
необгрунтованими.
Так, неодноразово допитаний на досудовому слідстві за участю
адвоката ОСОБА_1 давав розгорнуті показання стосовно обставин
вчинених злочинів. Стверджував, що ОСОБА_3. умисно вбив з метою
заволодіння належним їй автомобілем, після чого вчинив умисне
вбивство і її сина - ОСОБА_4. з метою приховання першого злочину.
Приховавши сліди вказаних злочинів, таємно викрав майно
потерпілого ОСОБА_4. і на належному ОСОБА_3. автомобілі покинув
місце злочину.
Свої показання про обставини та мотиви вбивства потерпілих
ОСОБА_5 ОСОБА_1 підтвердив і при відтворенні обстановки та
обставин події, показавши при цьому місця і механізм скоєння
злочинів, їх приховування.
Показання ОСОБА_1 об"єктивно узгоджуються з даними,
встановленими під час огляду місця події, що підтверджується
відповідними протоколами, даними висновків судово-медичних,
імунологічних, криміналістичних та психіатричної експертиз.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнавав свою вину у вчинених
злочинах, після чого неодноразово змінював їх, наводячи різні
версії, в тому числі і про його непричетність до вбивства
потерпілих. Під час розгляду справи в касаційному суді ОСОБА_1
визнав себе винним в умисному вбивстві потерпілих ОСОБА_5 за
наведених у вироку обставин. Зміні ОСОБА_1 своїх показань суд дав
правильну оцінку, розцінивши таку поведінку засудженого як його
намагання уникнути справедливого покарання.
Доводи ОСОБА_1 про застосування щодо нього недозволених
методів слідства були ретельно перевірені за дорученням суду як
прокуратурою м. Антрацита Луганської області, що підтверджується
долученими до справи матеріалами за № НОМЕР_2 про відмову в
порушенні кримінальної справи щодо працівників прокуратури м.
Антрацита та Антрацитівського МВ УМВС, так і безпосередньо самим
судом шляхом допиту в якості свідків осіб, на які посилався
ОСОБА_1. Зазначені доводи ОСОБА_1 судом обгрунтовано визнано
такими, що не знайшли свого підтвердження, тобто безпідставними.
Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку зібраним у
справі та дослідженим у судовому засіданні доказам в їх
сукупності, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов
обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1: в
умисному вбивстві двох осіб, потерпілої ОСОБА_3 - з корисливих
мотивів, а потерпілого ОСОБА_4 - з метою приховання раніше
вчиненого вбивства; в незаконному заволодінні транспортним
засобом, поєднаному з насильством небезпечним для життя і здоров"я
потерпілої та в таємному викраденні чужого майна.
Дії ОСОБА_1. за ст.ст. 185 ч.1, 289 ч.3, 115 ч.2 п.п. 1, 6, 9
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_1. призначено у відповідності з вимогами ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених
злочинів, даних про особу винного та обставин, що обтяжують
покарання. Враховуючи наведене, особливі обставини справи, суд
дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 є надзвичайно
небезпечною особою для суспільства. Колегія суддів вважає, що
призначене ОСОБА_1. покарання є необхідним й достатнім для його
виправлення. Підстав для пом"якшення покарання немає.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли
за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Луганської області від 9 червня 2006
року щодо нього - без зміни.
С У Д Д I :
В.П. Драга О.I. Бунін О.С. Федченко
З оригіналом згідно:
Суддя
Верховного Суду України О.I. Бунін