У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Кліменко М.Р.,
суддів за участю прокурора потерпілого обвинуваченого захисника
Кармазіна Ю.М. і Пошви Б.I., Сухарєва О.М. ОСОБА_1. ОСОБА_2 ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні 10 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_3. на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 12 вересня 2005 року та на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2005 року.
Цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше не судимого,
обвинувачуваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (2341-14)
, закрито на підставі ст. 47 КК України (2341-14)
, ст. 10 КПК України (1001-05)
з передачею його на поруки колективу Iнституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті "Львівська політехніка" м. Дрогобич та трудовому колективу Комбінату комунальних підприємств м. Борислава.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_3. залишено без розгляду.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_2. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14)
, за таких обставин.
03.04.2004 року, близько 11 год., ОСОБА_2., керуючи автомобілем "Форд-Мондео", державний номер НОМЕР_1, документів на право керування яким не мав, рухаючись вул. Дрогобицькою в м. Бориславі в напрямку до центру міста, грубо порушив вимоги п. п. 12.1, 12.3, 12.4, 20.2, дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не виявив небезпеку для руху, яку об'єктивно спроможний був виявити, перевищив встановлену швидкість для руху в межах населеного пункту, не виконав вимоги дорожнього знаку "Проїзд без зупинки заборонено", тобто перед залізничним переїздом не зменшив швидкості, не зупинився, а продовжив рух, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем "БМВ-528", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля "Форд-Мондео" ОСОБА_4., водій та пасажир автомобіля "БМВ-528" ОСОБА_1. і ОСОБА_3. отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2. уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся, позитивно характеризується та від колективів Комбінату комунальних підприємств м.Борислава за місцем роботи та Iнституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті "Львівська політехніка" м. Дрогобича за місцем навчання ОСОБА_2 надійшли клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності з передачею колективам на поруки, Трускавецький міський суд постановою від 12 вересня 2005 року закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_2, передавши його на поруки зазначеним колективам.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2005 року апеляцію потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_3. залишено без задоволення, а постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 12 вересня 2005 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
У касаційній скарзі та доповненні до неї потерпілі ОСОБА_1. і ОСОБА_3. стверджують, що дії ОСОБА_2 неправильно кваліфіковані, оскільки, на їх думку, він вчинив умисний злочин проти особи. Крім того, вказують на те, що при прийнятті судом рішення про закриття справи і передачу ОСОБА_2 на поруки судом безпідставно визнано, що ОСОБА_2. щиро розкаявся, оскільки той не вжив ніяких дій, які б свідчили про таке розкаяння. Також вважають, що його характеристики не відповідають дійсності. Просять судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення потерпілого ОСОБА_1. на підтримання касаційної скарги, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, думку прокурора про законність і обгрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, а також заперечень проти неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілих підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 47 КК України (2341-14)
, ст. 10 КПК України (1001-05)
особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, суд може звільнити від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, про що суд виносить постанову про закриття справи.
Таким чином, передача особи на поруки за ст. 47 КК України (2341-14)
є дискреційною для суду, тобто можливість цього залежить від наявності: передумови - вчинення особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, підстави - щирого каяття і процесуальної умови - належним чином оформленого клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу цієї особи на поруки.
При цьому щирим каяттям визнається щиросердне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину, з'явлення із зізнанням, сприяння розкриттю чи розслідуванню злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та інші позитивні дії, що підтверджують глибоке усвідомлення негативного характеру своєї поведінки, а належно оформленим клопотанням колективу - прийняте на його загальних зборах письмове звернення до суду з мотивованим проханням звільнити члена колективу від кримінальної відповідальності за вчинений злочин та визначенням взаємних зобов'язань колективу і цієї особи протягом строку порук, коли колектив зобов'язується здійснювати щодо цієї особи заходи виховного характеру, а особа, в свою чергу, зобов'язується виправдати довіру колективу законослухняною поведінкою та сумлінною працею, не ухилятися від заходів виховного характеру колективу, дотримуватись правил громадського порядку.
Однак суд не дотримав зазначених вимог закону і, визнавши, що ОСОБА_2. уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, передбачений ч. 1 ст.286 КК України (2341-14)
, без достатніх підстав і при наявності не належно оформлених клопотань колективів прийняв рішення про закриття справи з передачею ОСОБА_2 колективам на поруки.
Так, в постанові про закриття справи суд не зазначив жодної обставини, за якою визнав наявність у ОСОБА_2 щирого каяття у вчиненні злочину.
У той же час потерпілі ОСОБА_5 вказують, що ОСОБА_2. за тривалий час розслідування справи і її судового розгляду не вчинив дій, які свідчать про його бажання спокутувати вину, і не відшкодував їм заподіяної матеріальної і моральної шкоди. Те, що шкода, заподіяна потерпілим ОСОБА_5, не відшкодована до теперішнього часу, підтвердив в судовому засіданні суду касаційної інстанції і ОСОБА_2.
Крім того, в протоколах (без дати) загальних зборів колективів учбової групи IНФОРМАЦIЯ_2 Дрогобицької філії Iнституту підприємництва і перспективних технологій при Національному Університеті "Львівська політехніка" і Комбінату комунальних підприємств м. Борислава не містилось зобов'язань колективів здійснювати щодо ОСОБА_2 заходи виховного впливу, на що не звернув уваги суд при закритті справи. Наявність такого зобов'язання в окремих клопотаннях керівників зазначених установи і підприємства не давало суду підстав для передачі ОСОБА_2 колективам на поруки.
Як убачається з тексту постанови, суд своє рішення про закриття справи з передачею ОСОБА_2 на поруки обгрунтував лише даними, що позитивно характеризують ОСОБА_2 за місцем навчання і роботи, та фактом надходження від колективів клопотань про взяття останнього на поруки, що не можна визнати законними підставами для прийняття такого рішення.
На зазначені порушення не звернув уваги і апеляційний суд.
З огляду на викладене, судові рішення щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню як незаконні і необгрунтовані, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Доводи потерпілих ОСОБА_5, висловлені ними у касаційній скарзі щодо кваліфікації дій винної в ДТП особи, підлягають перевірці при новому судовому розгляді справи.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_3. задовольнити частково.
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 12 вересня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу по обвинуваченню його за ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14)
направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі суддів.
Судді:
Кліменко М.Р.
Кармазін Ю.М.
Пошва Б.М
|
|