У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Макаренка М.М.,
суддів
Селівона О.Ф., Шевченко Т.В.,
за участю прокурора
Брянцева В.Л.,
засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2,
та захисників
ОСОБА_3, ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 5 жовтня 2006 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_4 на вирок колегії суддів судової палати
у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області
від 19 квітня 2006 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
немаючого судимості,
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1визначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
немаючого судимості,
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_2 визначено 12 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Постановлено стягнути в солідарному порядку із засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1710 грн. та 40000 грн. на
відшкодування відповідно матеріальної та моральної шкоди.
Постановлено стягнути також в дольовому порядку із засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь науково-дослідного
експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України в
Тернопільській області по 1336 грн. 68 коп., на користь
Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту
судової експертизи Міністерства юстиції України по 52 грн. 50 коп.
та на користь Державного науково-дослідного
експертно-криміналістичного центру МВС України по 207 грн. 05 коп.
Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винним і засуджено
за вчинення злочинів за таких обставин.
5 вересня 2004 року ввечері ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розпивали
спиртні напої в кафе IНФОРМАЦIЯ_3, розташованому по АДРЕСА_1, а
потім поблизу цього кафе.
Приблизно о першій годині ночі 6 вересня 2004 року ОСОБА_1,
побачивши неподалік кафе автомобіль марки "Міцубісі Галант"
реєстраційний НОМЕР_1, в салоні якого знаходився водій ОСОБА_6,
запропонував ОСОБА_2 вбити водія і заволодіти транспортним
засобом, на що останній погодився. Діючи згідно попередній
домовленості, о другій годині ночі вони підійшли до водія ОСОБА_6
і попросили відвезти їх в село Романівку Тернопільського району.
Отримавши згоду, ОСОБА_1 сів на заднє сидіння за спиною водія, а
ОСОБА_2 сів на сидіння біля водія.
Проїжджаючи через село Смиківці водій ОСОБА_6 на прохання
засуджених зупинив автомобіль неподалік продуктового магазину.
Там, діючи згідно з попередньою домовленістю, з метою заволодіння
автомобілем вартістю 27840 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напали на водія
ОСОБА_6 і умисно убили його з корисливого мотиву з особливою
жорстокістю. При цьому ОСОБА_1 здавив рукою шию потерпілого, а
ОСОБА_2, відібравши у ОСОБА_6 пневматичний пістолет, який
потерпілий намагався використати для самозахисту, зробив 11
пострілів в груди потерпілого металевими кульками калібру 4,5 мм.
і 5 пострілів газом та наніс рукояткою пістолета удари в голову та
груди. Крім того засуджені наносили руками удари потерпілому,
здавлювали його шию шнуром від переговорного пристрою,
усвідомлюючи, що завдають ОСОБА_6 особливі страждання.
В результаті сумісних дій засуджених на місці події
потерпілий помер. Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перетягнули труп
на заднє сидіння автомобіля і зняли з його руки годинник вартістю
150 грн.
Не маючи достатніх навичок у керуванні автомобілем ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 не змогли відразу від'їхати з місця вчинення злочину, а
коли побачили, що до них під'їжджає автомобіль - втекли.
В касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 зазначає, що після затримання обмовив
себе у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_6 в результаті тиску
працівників міліції. З цих же підстав, на його думку, його
обмовляє і ОСОБА_2.
Засуджений також стверджує, що в ніч на 6 вересня 2004 року
він в групі з трьома мешканцями Закарпатської області скоїв
крадіжку товарів із магазину в селі Романівці, за що і був
затриманий працівниками міліції, тому не міг вчиняти в той же час
злочини щодо ОСОБА_6.
Просить скасувати вирок і закрити справу щодо нього за
відсутністю складу злочинів або направити справу на нове досудове
слідство.
- засуджений ОСОБА_2 вказує, що не приймав участі у
розбійному нападі та вбивстві водія таксі ОСОБА_6, а лише був
присутнім на місці події під час вчинення цих злочинів ОСОБА_1
Засуджений також зазначає, що заяву про явку з повинною і
показання на початку досудового слідства, в яких визнавав себе
винуватим у вчиненні вказаних злочинів, давав під тиском
працівників міліції. На його думку з цих же підстав після
затримання його обмовив і ОСОБА_1 Вважаючи, що досудове і судове
слідство проведені однобічно і неповно, внаслідок чого його дії
кваліфіковані неправильно, тому просить змінити вирок, правильно
кваліфікувати його дії і призначити покарання без позбавлення
волі.
Захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4, посилаючись
на однобічність та неповному досудового і судового слідства
зазначає, що висновок суду про винуватість ОСОБА_2 грунтується на
доказах, які викликають сумнів в їх достовірності.
З цих підстав захисник порушує питання про скасування вироку
і направлення справи на нове досудове слідство.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засуджених та захисників, які підтримали касаційні скарги,
міркування прокурора про залишення касаційних скарг без
задоволення, а вирок - без зміни, перевіривши матеріали справи,
колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних
скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в
умисному вбивстві ОСОБА_6 вчиненому з особливою жорстокістю за
попередньою змовою групою осіб під час розбійного нападу на
потерпілого, грунтується на сукупності доказів, зібраних по справі
та перевірених в судовому засіданні у встановленому
кримінально-процесуальним законом порядку.
Iз матеріалів справи вбачається, що в заявах про явку з
повинною, послідуючих поясненнях та показаннях під час допитів як
підозрюваних, обвинувачених, при відтворенні обстановки і обставин
події скоєного як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 послідовно стверджували,
що вночі 6 вересня 2004 року, перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, неподалік магазину в селі Смиківці Тернопільського
району з метою заволодіння автомобілем "Міцубісі Галант" умисно
вбили його водія, зняли з руки потерпілого годинник, після чого
вимушені були втекти у зв'язку з тим, що до місця в чинення
злочинів під'їхав автомобіль.
Ці показання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в частині часу і місця
вчинення злочинів, механізму заподіяння тілесних ушкоджень,
знарядь, які вони застосовували під час вбивства потерпілого та
інші обставини скоєного, узгоджуються між собою та з іншими
доказами по справі.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 давали визнавальні показання на стадії
досудового слідства в присутності захисників.
Допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9
показали, що були понятими при відтворенні обстановки і обставин
події вчинених злочинів. В їх присутності ОСОБА_1 і ОСОБА_2
добровільно детально розповіли і показали на місці про обставини
нападу на подія ОСОБА_6 та його вбивства. При проведенні цієї
слідчої дії будь-якого тиску щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не було.
Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи в
піднігтьовому вмісті рук трупа ОСОБА_6 знайдено кров та
епітеліальні клітини особи чоловічої статі, походження яких від
ОСОБА_1 не виключається, а згідно з висновком судово-імунологічної
експертизи на шортах, вилучених у ОСОБА_1, знайдено кров людини,
походження якої можливе від потерпілого ОСОБА_6.
З показань ОСОБА_1 видно, що 5 вересня 2004 року він був
одягнений в джинсові штани, з яких пізніше зробив шорти.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтвердили, що до їх затримання
працівниками міліції за підозрою у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_6
вони підтримували дружні стосунки, і майже щодня бачились і у них
не було підстав для обмови один одного.
Судом першої інстанції ретельно перевірені доводи ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 про застосування щодо них недозволених методів ведення
дізнання і досудового слідства і як такі, що не знайшли свого
підтвердження, обгрунтовано визнані безпідставними.
Сукупність доказів, в тому числі і тих, які зібрані під час
перевірки аналогічної заяви ОСОБА_1 на стадії досудового слідства,
спростовуються його доводи про те, що він не міг вчинити злочини
щодо ОСОБА_6, оскільки в ніч з 5 на 6 вересня 2004 року він в
групі з трьома мешканцями Закарпатської області скоїли крадіжку
товарів із магазину в селі Романівці.
Як видно із матеріалів справи, суд ретельно перевірив всі
версії ОСОБА_1 і ОСОБА_2, висунуті ними на свій захист, свої
висновки обгрунтував дослідженими в судовому засіданні доказами,
яким дана об'єктивна оцінка у вироку. Ці висновки суду переконливі
і не викликають сумніву в їх правильності.
Перевіркою справи в касаційному порядку встановлено, що
досудове і судове слідство проведено всебічно, повно і об"єктивно
з дотриманням положень кримінально-процесуального закону.
Дії засуджених правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 та п.
п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а покарання їм
призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів,
даних про особи винних, обставин, що пом'якшують та обтяжують їх
відповідальність.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення касаційних скарг.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та адвоката
ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової
палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської
області від 19 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без
зміни.
С у д д і:
Макаренко М.М. Селівон О.Ф. Шевченко Т.В.