У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого - судді
Земляного В.В.
суддів
Косарєва В.I. і Пошви Б.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 вересня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки
Крим від 25 жовтня 2005 року, яким засуджено
ОСОБА_1, судимого: 28.01.2004 року за ст. 17 і ч. 3 ст. 142
КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(1960 року), ч. 1 ст. 263 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- на 4 роки 10 місяців позбавлення волі; 26.05.2005
року - за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 11 років
позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна,
за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 4 роки
позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- на 12 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2
частини належного йому майна з позбавленням права керувати
транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22
грудня 2005 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без
задоволення, вирок на підставі ст. 365 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
змінено, з резолютивної частини вироку виключено призначення
ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати
транспортними засобами строком на 3 роки.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 липня 2004 року керуючи
автомобілем "Ауді 100" по вул. Руській у с. Амурське
Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, порушив
п.п.11.2, 11.3, 12.3 ПДР, в результаті чого здійснив наїзд на
пішохода ОСОБА_2, заподіявши тілесні ушкодження, що спричинили її
смерть.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї, засуджений
посилається на однобічність та неповноту досудового та судового
слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам
справи, порушення в суді його права на захист, порушення вимог ст.
87-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, оскільки суд не задовольнив його
клопотання про фіксування судового засідання технічними засобами
та суворість призначеного покарання. Він просить скасувати судові
рішення, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Земляного
В.В., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставою для скасування або зміни судового рішення в касаційному
порядку можуть бути лише істотне порушення вимог
кримінально-процесуального закону, неправильне застосування
кримінального закону або невідповідність призначеного покарання
тяжкості злочину та особі засудженого, а тому при розгляді
касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин,
встановлених судом першої інстанції, та перевірених у апеляційному
порядку.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 уночі 4 липня 2004 року,
керуючи автомобілем "Ауді 100" по вул. Руській у с. Амурське
Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, побачивши
пішохода ОСОБА_2, яка йшла у зустрічному напрямку по лівій стороні
проїзної частини дороги, не вжив заходів для зменшення швидкості
аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив п.п.11.2, 11.3,
12.3 ПДР, в результаті чого здійснив наїзд на ОСОБА_2, заподіявши
їй тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.
Висновки про доведеність вини у вчиненні зазначеного у вироку
злочину суд зробив на підставі досліджених ним доказів, а саме:
показань потерпілої ОСОБА_3, показань свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5,
ОСОБА_6, висновків судово-медичної і автотехнічної експертиз,
даних протоколів слідчих дій, інших доказів у справі, яким суд у
вироку дав належну оцінку.
Дослідивши усі докази у справі в їх сукупності, суд законно й
обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину та
правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а тому підстав для скасування судових рішень немає.
Не грунтуються на матеріалах справи доводи про порушення в
суді його права на захист, оскільки як в суді першої так і
апеляційної інстанції були присутні захисники засудженого, які
сприяли ОСОБА_1 в здійсненні його прав і в захисті його законних
інтересів.
Не порушено судом вимоги ст. 87-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
щодо фіксування судового засідання технічними засобами, оскільки
ОСОБА_1 не заявляв такого клопотання, що підтверджено протоколом
судового засідання, в зауваженнях на який, ОСОБА_1 не вказував на
зазначене.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. При його обранні суд урахував ступінь
тяжкості вчиненого злочину, особу винного та всі обставини справи.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено процесуальних
порушень при дослідженні й оцінці наведених у вироку доказів, які
ставили б під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності
вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину.
З огляду на вищевикладене, підстави для призначення справи до
розгляду в касаційній інстанції Верховного Суду України з
повідомленням учасників процесу відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Відмовити засудженому ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної
скарги.
С У Д Д I :
ЗЕМЛЯНОЙ В.В. КОСАРЄВ В.I. ПОШВА Б.М.