У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Цитовича М.М.

     суддів

     Колесника М.А., Жука В.Г.,

     за участю прокурора

     Пересунька С.В.

     розглянула в судовому засіданні у м.  Києві  13  квітня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на
вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 22 червня  2005  року,
яким

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     громадянина України,

     раніше судимого, у тому числі 28 листопада 2002 року за

     ч. 3 ст. 309 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  6  місяців
позбавлення волі, звільненого 7 жовтня 2004 року умовно-достроково
на 8 місяців 13 днів,

     засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  6
місяців позбавлення волі.

     На підставі ч. 1  ст.  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          частково
приєднано невідбуту частину  покарання  за  попереднім  вироком  і
остаточно призначено покарання за  сукупністю  вироків  2  роки  7
місяців позбавлення волі.

     В апеляційному порядку вирок не переглядався.

     Беркуту засуджено за те, що він 20 листопада 2004 року  в  м.
Алупці АР Крим у невстановленої особи незаконно придбав і зберігав
без мети збуту наркотичний засіб  -  ацетильований  опій  вагою  у
сухому вигляді 0,24 г, вчинивши злочин повторно.

     У  касаційній  скарзі  захисник   ОСОБА_1,   посилаючись   на
неповноту і однобічність досудового і судового слідства,  оскільки
у  справі  відносно  ОСОБА_2  не   проведено   судово-психіатричну
експертизу на предмет визначення його осудності, хоча підстави для
цього були, просить зазначений вирок скасувати, а справу направити
на нове розслідування.

     Заслухавши доповідача,  міркування  прокурора  про  наявність
підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_2 та  направлення  справи
на нове  розслідування,  перевіривши  матеріали  справи  і  доводи
касаційної скарги,  колегія  суддів  вважає,  що  скарга  підлягає
задоволенню з таких підстав.

     Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував на обліку  в
психоневрологічному  відділенні  медичного   закладу   з   приводу
психічних розладів (а.с. 41); у зв'язку  із  психічними  розладами
його було звільнено з рядів Збройних сил (а.с. 67).

     Проте, незважаючи на наявність зазначених даних, питання  про
те, чи міг ОСОБА_2 належним чином здійснювати свій захист, чи  він
потребував допомоги захисника, слідчими органами з'ясовано не було
(судово-психіатрична експертиза не призначалась і не проводилася),
і з цього приводу слідчі органи будь-якого судження не висловили -
досудове слідство було проведено  без  участі  захисника.  Його  ж
участь при провадженні досудового слідства могла бути обов'язковою
(у разі встановлення вказаних у п. 2  ч.  1  ст.  45  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         обставин - наявність у особи певних фізичних вад).

     Допущену неповноту та неправильність досудового  слідства  не
було усунуто в  судовому  засіданні.  Суд,  зокрема,  залишив  без
задоволення клопотання захисника засудженого про повернення справи
на додаткове розслідування, в якому, поряд  з  іншим,  йшлося  про
необхідність    проведення    судово-психіатричної     експертизи,
обмежившись   допитом    у    судовому    засіданні    спеціаліста
психотерапевта (він же нарколог, сексопатолог тощо).

     Суд,   відмовляючи   у   задоволенні   вказаного   клопотання
захисника, у своїй постанові, серед іншого, послався на  пояснення
згаданого  спеціаліста,  який,  за  його  ж  твердженням,  історії
хвороби (медичної картки) ОСОБА_2 не вивчав,  але  висловив  думку
про те, що той є дієздатним і проведення психіатричної  експертизи
не є необхідним (а.с. 73).

     Проте, з урахуванням зазначених вище  обставин,  правильність
вирішення судом питання щодо відсутності підстав для призначення і
проведення психіатричної експертизи, із посиланням  при  цьому  на
висловлену у судовому засіданні зазначеного змісту думку згаданого
спеціаліста, викликає сумнів.

     За  таких  обставин  та  з  урахуванням  того,  що  наслідком
висновків судово-психіатричної експертизи може  бути  необхідність
обов'язкової участі захисника ще на стадії досудового слідства,  а
в даній справі це не мало місця, вирок стосовно  ОСОБА_2  підлягає
скасуванню з направленням справи на нове розслідування.

     Під час його проведення  поряд  з  іншим  має  бути  вирішено
питання про призначення зазначеної експертизи і в  залежності  від
її результатів повинно бути вирішено питання щодо участі захисника
на стадії досудового слідства.

     На підставі наведеного  та  керуючись  статтями  394-396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         У Х В А Л И Л А:

     касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

     Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від  22  червня  2005
року  щодо  ОСОБА_2  скасувати,  а  справу   направити   на   нове
розслідування.

     Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити раніше обраний - взяття під
варту.

                            С У Д Д I:

     Цитович М.М. Колесник М.А. Жук В.Г.