ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ

Справа "Лутаєнко та інші проти України"

(Заява № 1781/14 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ 16 вересня 2021 року 
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Лутаєнко та інші проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (<...>), Голова,
Ганна Юдківська (<...>),
Ладо Чантурія (<...>), судді,
та Мартіна Келлер (<...>), заступник Секретаря секції,
з огляду на:
заяви (№ 1781/14, № 23274/14, № 74276/14, № 78541/14 та № 4989/15), які у різні дати, зазначені в таблицях у додатку, подали до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) п’ятеро громадян України, деталі щодо яких зазначені в таблицях у додатку (далі - заявники),
рішення повідомити Уряд України (далі - Уряд) про скарги на стверджуване жорстоке поводження працівників міліції та на непроведення на національному рівні ефективного розслідування скарг у зв’язку з цим (усі заяви); примус пройти освідування на предмет алкогольного сп’яніння та психіатричний огляд і відсутність ефективного відшкодування у зв’язку з відповідною скаргою (заява № 23274/14); стверджуване незаконне позбавлення свободи та відсутність ефективного відшкодування у зв’язку з відповідною скаргою, а також на тривалість кримінального провадження (заява № 4989/15), та визнати решту скарг у заявах № 23274/14 та № 4989/15 неприйнятними,
рішення надати правову допомогу певним заявникам (див. деталі в таблицях у додатку),
зауваження сторін,
після обговорення за зачиненими дверима 26 серпня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ВСТУП

1. Заявники скаржилися, зокрема, за статтею 3 Конвенції на жорстоке поводження з ними працівників міліції та на непроведення ефективного розслідування їхніх відповідних скарг. Крім того, певні заявники також висунули інші скарги за пунктом 1 статті 5 Конвенції, пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтями 8 і 13 Конвенції.

ФАКТИ

2. Деталі та відповідні факти щодо заявників наведені в таблицях у додатку.
3. Уряд представляв його Уповноважений, п. І. Ліщина.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

4. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ТА НЕПРОВЕДЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

5. Заявники скаржилися на жорстоке поводження з ними працівників міліції та непроведення належного розслідування їхніх відповідних скарг. Заявники посилалися на різні положення Конвенції у зв’язку із зазначеними скаргами.
6. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи (див., серед інших джерел, рішення у справі "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 45, від 14 березня 2017 року), вважає, що відповідні скарги мають розглядатися за статтею 3 Конвенції, яка передбачає:
"Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню".
А. Прийнятність
7. Суд вважає, що ці скарги не є ані явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції, ані неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними.
В. Суть
8. Розглядаючи факти цієї справи у контексті встановлених у його практиці загальних принципів (див., в якості нещодавнього прикладу, рішення у справі "Буїд проти Бельгії" [ВП] (Bouyid v. Belgium) [GC], заява № 23380/09, пункти 81-90 та 114-123, ЄСПЛ 2015), Суд вважає, що на національному рівні заявники висунули правдоподібні скарги на жорстоке поводження. Ці скарги призвели до виникнення зобов’язання національних органів влади провести ефективне та ретельне розслідування для встановлення походження стверджуваних тілесних ушкоджень заявників, а також встановлення та покарання винних осіб, якщо твердження про жорстоке поводження виявляться правдивими.
9. З огляду на прогалини у доказовій базі та суперечності у матеріалах справ на національному рівні та у фактичних доводах сторін (див. деталі в таблицях у додатку), Суд вбачає за неможливе встановити поза розумним сумнівом, що заявники отримали тілесні ушкодження, перебуваючи під контролем працівників міліції, як стверджувалося. Суд вважає, що труднощі у встановленні суті тверджень заявників про жорстоке поводження спричинені непроведенням органами державної влади ефективного розслідування їхніх скарг (див., зокрема, рішення у справах "Попа проти Молдови" (Popa v. Moldova), заява № 29772/05, пункти 39 та 45, від 21 вересня 2010 року, "Грімайловс проти Латвії" (Grimailovs v. Latvia), заява № 6087/03, пункти 109 та 119, від 25 червня 2013 року, та "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 55, від 14 березня 2017 року).
10. З наявних у Суду документів вбачається, що проведені на національному рівні розслідування не свідчили про серйозні спроби встановити відповідні факти.
11. Суд зазначає, що в рішенні у справі "Каверзін проти України" (974_851) (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, пункти 173-180, від 15 травня 2012 року, він встановив, що небажання органів державної влади забезпечити оперативне та ретельне розслідування скарг на жорстоке поводження працівників правоохоронних органів становило системну проблему у розумінні статті 46 Конвенції. З огляду на обставини цих заяв і свою попередню практику Суд вважає, що ці заяви є ще одним прикладом такого незабезпечення оперативного та ретельного розслідування.
12. Отже, Суд вважає, що ці скарги свідчать про порушення статті 3 Конвенції.

III. ІНШІ СКАРГИ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

А. Пані Г. Лисак (заява № 23274/14)
13. Пані Г. Лисак також скаржилася на те, що працівники міліції змусили її пройти освідування на предмет алкогольного сп’яніння та психіатричний огляд без будь-яких правових підстав. У зв’язку з цим вона посилалася на статтю 8 Конвенції, яка передбачає:
"1. Кожен має право на повагу до свого приватного … життя …
2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом …".
14. Уряд стверджував, що ця скарга була явно необґрунтованою, оскільки заявниця сама добровільно пройшла освідування та огляд і втручання у її права, захищені статтею 8 Конвенції, не було.
15. Розглянувши наявні у нього документи, і, зокрема, записи наркологічного та психологічного диспансерів (див. деталі у підпунктах "iii" та "iv" пункту 6 розділу "А" та розділі "В" таблиці 2), Суд не може зробити висновок, що заявниця добровільно погодилася пройти зазначені освідування та огляд, всупереч припущенню Уряду. Він також вважає, що доставляння працівниками міліції заявниці до медичних закладів з метою освідування на предмет алкогольного сп’яніння та проведення психіатричного огляду є втручанням у її право на повагу до приватного життя, захищене статтею 8 Конвенції. Ні з матеріалів справи, ні із зауважень Уряду не вбачається наявність правових підстав для такого втручання.
16. З урахуванням його висновків у низці інших справ (див., зокрема, mutatis mutandis, рішення у справах "І.Ф. проти Туреччини" (Y.F. v. Turkey), заява № 24209/94, пункти 33-36 та 41-44, ЄСПЛ 2003-IX, "Федоров та Федорова проти України" (Fyodorov and Fyodorova v. Ukraine), заява № 39229/03, пункти 82-86, від 07 липня 2011 року, "Коновалова проти Росії" (Konovalova v. Russia), заява № 37873/04, пункти 48-50, від 09 жовтня 2014 року, та "Y.Y. проти Росії" (Y.Y. v. Russia), заява № 40378/06, пункти 55-60, від 23 лютого 2016 року) Суд доходить висновку, що ця скарга є прийнятною і свідчить про порушення статті 8 Конвенції.
В. Пан С. Пацев (заява № 4989/15)
17. З огляду на відповідну усталену практику Суду п. С. Пацев висунув інші скарги, в яких порушувалися питання за пунктом 1 статті 5 та пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. деталі у розділі "В" таблиці 5 у додатку).
18. Розглянувши усі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що ці скарги є прийнятними та свідчать про такі порушення:
(a) порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку зі скаргою заявника на незадокументоване затримання 06 та 07 жовтня 2009 року у контексті висновків Суду в рішеннях у справах "Смолік проти України" (Smolik v. Ukraine), заява № 11778/05, пункти 45-48, від 19 січня 2012 року, "Гриненко проти України" (974_h36) (Grinenko v. Ukraine), заява № 33627/06, пункти 74-78, від 15 листопада 2012 року, та згаданого рішення у справі "Бєлоусов проти України" (974_989) (Belousov v. Ukraine), пункт 85), та
(b) порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку зі скаргою заявника на тривалість кримінального провадження щодо нього у контексті висновків Суду в рішеннях у справах "Пелісьє та Сассі проти Франції" (980_398) [ВП] (Pelissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-ІІ, "Фрідлендер проти Франції" [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII, та "Меріт проти України" (980_110) (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року.

IV. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ

19. Пані Г. Лисак (заява № 23274/14) та п. С. Пацев (заява № 4989/15) також скаржилися на те, що вони не змогли отримати відшкодування у зв’язку зі своїми скаргами за статтею 8 та пунктом 1 статті 5 Конвенції відповідно. Вони посилалися на статтю 13 Конвенції.
20. Суд вважає, що він уже розглянув основні юридичні питання, порушені в цих заявах, і немає потреби в окремому розгляді прийнятності та суті наведених у пункті 19 скарг (див., наприклад, рішення у справах "Центр юридичних ресурсів в інтересах Валентина Кимпеану проти Румунії" [ВП] (<...>) [GC], заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ 2014, та "Борзих та інші проти України" (974_f19) [Комітет] (Borzykh and Others v. Ukraine) [Committee], заява № 5353/14 та інші заяви, пункти 48 і 49, від 25 червня 2020 року).

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

( Див. текст (995_004) )
21. Стаття 41 Конвенції передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
22. З огляду на наявні в нього документи та свою практику Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені у таблицях в додатку. Він відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
23. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.
2. Оголошує прийнятними скарги на стверджуване жорстоке поводження працівників міліції та непроведення ефективного розслідування у зв’язку з цим, висунуті у всіх заявах, скаргу на примушування пройти освідування на предмет алкогольного сп’яніння та психіатричний огляд, висунуту у заяві № 23274/14; а також скаргу на незадокументоване затримання та тривалість провадження, висунуту у заяві № 4989/15.
3. Постановляє, що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку з непроведенням національними органами влади ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження працівників міліції, висунутих усіма заявниками.
4. Постановляє, що було порушено статтю 8 Конвенції у зв’язку зі скаргою на примушування пройти освідування на предмет алкогольного сп’яніння та психіатричний огляд, висунутою у заяві № 23274/14.
5. Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 5 Конвенції у зв’язку зі скаргою на незадокументоване затримання, висунутою у заяві № 4989/15.
6. Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв’язку зі скаргою на тривалість кримінального провадження, висунутою у заяві № 4989/15.
7. Постановляє, що немає необхідності розглядати питання прийнятності та суті інших скарг, висунутих за статтею 13 Конвенції у заявах № 23274/14 та № 4989/15.
8. Постановляє, що:
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблицях в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
9. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 16 вересня 2021 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду (980_067) .
Заступник Секретаря
Мартіна КЕЛЛЕР
Голова
Стефані МОРО-ВІКСТРОМ 
Додаток
1. Заява № 1781/14
п. Юрія Олексійовича ЛУТАЄНКА,
громадянина України 1977 року народження, який проживає у м. Пирятині,
представляла пані Л.Г. Ібадова - юрист, яка практикує у м. Харкові
Подана 02 грудня 2013 року
A. Скарга за статтею 3 (995_004)
Конвенції на стверджуване жорстоке поводження працівників міліції
Наданий заявником опис жорстокого поводження
Затриманого 30 грудня 2008 року заявника тримали під вартою та неодноразово піддавали жорстокому поводженню до 09 січня 2009 року працівники Полтавського міського управління УМВС України, змушуючи його зізнатися в участі у низці різних злочинів разом зі своїм другом О.К. Зокрема, вони наносили йому удари кулаками та ногами, ображали заявника, позбавляли його їжі та сну. 05 січня 2009 року працівник міліції В.Т. разом з ще двома іншими особами неодноразово застосовував електричний струм через електроди, прикріплені до вух заявника. Через декілька днів після цих подій заявник помітив, що його міопія почала прогресувати.
Відповідні факти та документи
Ключові питання
1. Медичні та інші докази:
(i) 19.01.09 - довідка про первинний медичний огляд (Полтавський слідчий ізолятор (далі - СІЗО)): тілесні ушкодження та скарги відсутні;
(ii) 21.10.09 - медична картка (офтальмолог Полтавського СІЗО): міопія високого ступеню зі змінами на очному дні;
(iii) 28.03.14 - висновок експерта № 50 (Обласне бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА): на підставі наявних документів неможливо зробити висновок, що міопія високого ступеню заявника могла бути спричинена жорстоким поводженням: (а) заявник вже страждав на міопію до затримання; (b) відсутні медичні документи, які б свідчили про отримання ним будь-яких тілесних ушкоджень у дні стверджуваного жорстокого поводження; і (c) відсутні докладні записи, в яких би відстежувався прогрес розвитку міопії;
(iv) 10.06.15 - лист слідчого комісії Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА: неможливо знайти додаткові записи щодо стану здоров ’я заявника;
(v) 03.07.15 - висновок експерта № 96 (Обласне бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА): повторено попередні висновки.
2. Скарги на жорстоке поводження подано:
29.10.09 до Ленінського районного суду міста Полтави під час розгляду справи заявника.
3. Відповідь органів державної влади:
(i) 29.10.09 - Ленінський районний суд міста Полтави доручив прокуратурі розслідувати стверджуване жорстоке поводження;
(ii) 26.11.09, 26.03.12, 23.08.12 та 08.10.12 - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи: ознаки жорстокого поводження працівників міліції відсутні; постанови згодом скасовано за скаргами заявника (прокурорами вищого рівня / судами): недоліки у проведенні дослідчої перевірки;
(iii) 10.02.14 - порушення кримінального провадження (прокуратура Полтавської області);
(iv) 07.03.14 та 14.05.15 - призначення судово-медичних експертиз для дослідження ймовірності того, що міопія високого ступеню заявника могла бути спричинена жорстоким поводженням;
(v) 31.03.14, 31.09.14 - закриття кримінального провадження: ознаки жорстокого поводження працівників міліції відсутні; постанови згодом скасовано за скаргами заявника (судами): недоліки у проведенні розслідування;
(vi) 23.07.15 - закриття кримінального провадження.
4. Ключові дії:
(i) Відібрання показань у заявника, його співобвинуваченого О.К. і декількох працівників міліції;
(ii) Проведення двох судово-медичних експертиз.
5. Ключові висновки:
Небезпідставної скарги на жорстоке поводження працівників міліції подано не було; неможливо встановити причинно-наслідковий зв ’язок між стверджуваним жорстоким поводженням і розвитком міопії високого ступеню.
6. Інші відповідні факти:
(i) 30.12.08 - заявник та О.К. були затримані під час спроби продати зброю та згодом поміщені під варту за ухвалою суду на час проведення розслідування різних пред ’явлених їм обвинувачень;
(ii) 04.03.16 - заявника та О.К. було визнано винними у вчиненні низки злочинів і звільнено з-під варти у зв ’язку з відбуттям обраного їм строку покарання (Полтавський районний суд)
(i) Більше трьох років після подання заявником скарги не проводилося повноцінне розслідування, лише неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310 -312, від 01 липня 2010 року, "Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132 -136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року);
(ii) Значні затримки у проведенні судово-медичних експертиз і порушенні кримінального провадження, що призвело до втрати доказів (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Олексій Михайлович Захаркін проти України" (974_817)
(Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine), заява № 1727/04, пункти 68 і 69, від 24 червня 2010 року, та "Савіцький проти України" (974_878)
(Savitskyy v. Ukraine), заява № 38773/05, пункт 105, від 26 липня 2012 року);
(iii) Загальна тривалість розслідування та неодноразове повернення справи на додаткове розслідування у зв ’язку з виявленими національними органами влади недоліками (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Бєлоусов проти України" (974_989)
(Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункт 56, від 07 листопада 2013 року, та "Аднаралов проти України" (974_a52)
(Adnaralov v. Ukraine), заява № 10493/12, пункт 50, від 27 листопада 2014 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявник:
Моральна шкода: 30 000 євро.
Судові та інші витрати: 720 євро в якості компенсації витрат на правову допомогу (підготовка заяви) та 850 євро (представництво інтересів у Суді після повідомлення про справу).
Підтверджуючі документи: договір про надання правової допомоги від 10.10.13 та акт виконаних робіт (дванадцять годин з погодинною ставкою у розмірі 60 євро за підготовку заяви до Суду).
Інша відповідна інформація: заявнику було надано 850 євро в якості правової допомоги.
Уряд:
Моральна шкода: Вимога надмірна та необґрунтована.
Судові та інші витрати: вимога про компенсацію 850 євро витрат на правову допомогу після повідомлення про заяву не підтверджена жодними документами.
Моральна шкода:
7 500 євро
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику
2. Заява № 23274/14
пані Галини Миколаївни ЛИСАК,
громадянки України 1963 року народження, яка проживає у с. Нова Українка,
представляв п. М.C. Глотов - юрист, який практикує у м. Рівне
Подана 13 березня 2014 року
A. Скарга за статтею 3 (995_004)
Конвенції на жорстоке поводження працівників міліції
Наданий заявницею опис жорстокого поводження
08 лютого 2013 року трьох дільничних інспекторів Рівненського районного відділу міліції направили до будинку заявниці у відповідь на її скаргу на те, що під час сварки її сусід С.Я. погрожував їй фізичною розправою. Опитавши заявницю та С.Я., працівники міліції змусили її поїхати з ними, аби пройти освідування на предмет алкогольного сп ’яніння та психіатричний огляд. Заявниця виконала цю вимогу, і працівники міліції доставили її до наркологічного та психологічного диспансерів. Переконавшись, що заявниця була твереза, та отримавши медичний висновок, що вона не страждала на психічні розлади, працівники міліції повернулися до свого відділу та сказали заявниці, що вона могла їхати додому. Однак, вважаючи, що з нею несправедливо повелися і свавільно змусили пройти освідування та огляд, заявниця наполягала, щоб працівники міліції доставили її додому на своєму автомобілі. У відповідь працівник міліції М.М. штовхав і наніс заявниці декілька ударів, аби змусити її вийти з автомобіля. Оскільки заявниця продовжувала протестувати і чинити опір, працівники міліції вирішили залишити її саму в автомобілі. Через певний час заявниці стало холодного і зле, вона вийшла з автомобіля та зайшла до відділу міліції з проханням про допомогу. Черговий працівник міліції на пропускному пункті викликав швидку медичну допомогу. Заявниці діагностували гіпертонічний криз і ситуаційний невроз, її доставили до Рівненської обласної клінічної лікарні, надали медичні препарати та виписали того ж дня.
Відповідні факти та документи
Ключові питання
1. Медичні та інші докази:
(i) 08.02.13 - картка виїзду № 142 (Станція швидкої медичної допомоги м. Рівне): о 16 год. 45 хв. заявниця госпіталізована до Рівненської обласної клінічної лікарні: гіпертонічний криз, ситуаційний невроз; призначено медичні препарати, які вводяться внутрішньом ’язово;
(ii) 09.04.13 - висновок експерта № 207 (Обласне бюро судово-медичної експертизи Рівненської обласної ради, далі - ОБСМЕРОР): легкі тілесні ушкодження, можливо отримані 08.02.13: крововиливи, 7 x 3 см (сідниця); та 0,6 x 0,4 см (палець) утворилися від дії тупого предмету(-ів) з обмеженою контактуючою поверхнею; можливо, як зазначено заявницею (тобто, у результаті штовхання та нанесення ударів);
(iii) 30.04.13 - додатковий висновок експерта № 207/Д-501 (ОБСМЕРОР): під час слідчого експерименту, проведеного 17.04.13, заявниця продемонструвала, як М. М. нібито наніс їй тілесні ушкодження; її демонстрація обставин спричинення ушкоджень була правдоподібною лише щодо крововиливу на сідниці, однак не на пальці;
(iv) 02.07.13 - лист та матеріали службового розслідування (направлені Рівненською обласною клінічною лікарнею прокуратурі Рівненського району): під час госпіталізації 08.02.13 не було виявлено тілесних ушкоджень і заявниця не висловила скарг на жорстоке поводження; зроблена того дня внутрішньом ’язова ін ’єкція могла спричинити крововилив на сідниці;
(v) 29.07.13 - висновок експерта № 207/Д-501/Д-846 (ОБСМЕРОР): з огляду на наявність додаткових медичних документів не виключалося, що крововилив на сідниці був наслідком внутрішньом ’язової ін ’єкції (згідно з твердженнями заявниці вона дізналася про проведення цієї експертизи лише після закінчення розслідування її скарги на жорстоке поводження).
2. Скарги подано:
10.02.13 до прокурори Рівненського району
3. Відповідь органів державної влади:
(i) 11.02.13 - порушення кримінальної справи за підозрою в перевищенні службових повноважень працівниками міліції (прокуратура Рівненського району);
(ii) 13.05.13 - закриття кримінального провадження з таких підстав: "показання [заявниці] про нанесення... тілесних ушкоджень працівниками міліції не підтверджені жодними показами свідків; а тому вказані тілесні ушкодження вона могла отримати в побуті або від невідомих їй осіб";
(iii) 10.06.13 - постанова про закриття кримінального провадження скасована за скаргою заявниці (Рівненський районний суд): поверхове розслідування; походження тілесних ушкоджень не встановлено;
(iv) 29.07.13 - закриття кримінального провадження: ті ж підстави, а також додатково вказано про ймовірність, що тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок введення медичних препаратів;
(v) 30.08.13 - про постанову повідомлено заявницю;
(vi) 19.09.13 та 30.09.13 - скарги заявниці залишено без задоволення (Рівненський районний суд та Апеляційний суд Рівненської області): після ретельного розслідування встановлено відсутність ознак жорстокого поводження працівників міліції чи перевищення службових повноважень.
4. Ключові дії:
(i) Відібрання показань у заявниці, її чоловіка та сусідів, працівників міліції та декількох медичних працівників;
(ii) Проведення судово-медичних експертиз;
(iii) Проведення слідчого експерименту: заявниця показала, як працівник міліції М.М. нібито штовхав її і наносив удари.
5. Ключові висновки:
Тілесні ушкодження могли бути спричинені під час незначного інциденту, заподіяні невідомими третіми особами або бути наслідком введення ін ’єкції медичних препаратів.
6. Інші відповідні факти та документи:
(i) 08.02.13, 9 год 30 хв - журнал реєстрації телефонних дзвінків (Рівненський відділ міліції): скарга заявниці, що сусід С.Я. погрожував вдатися до фізичної розправи;
(ii) 08.02.13, 10 год 25 хв - журнал реєстрації телефонних дзвінків (Рівненський відділ міліції): скарга від С.Я., що заявниця погрожувала вдатися до фізичної розправи;
(iii) 08.02.13, 14 год 30 хв - запис у журналі прийому (Рівненський наркологічний диспансер): заявниця доставлена працівниками міліції для обстеження на предмет алкогольного сп ’яніння; підстави: адміністративне правопорушення/ підозра у вчиненні злочину; не виявлено тілесних ушкоджень або ознак вживання алкоголю; заявниця перебуває у збудженому емоційному стані, висловлення погроз працівникам міліції;
(iv) 08.02.13, невстановлений час - медична картка (Рівненський психіатричний диспансер): заявниця доставлена працівниками міліції для психіатричного огляду; підстави: конфлікт із сусідом, який стверджував, що у неї були психічні розлади; результати обстеження: збуджений емоційний стан (реакція на стрес); відсутність попереднього анамнезу або фактичних ознак психічних розладів.
(і) Підстави для винесення другої постанови про закриття кримінального провадження майже ідентичні першій, скасованій судом з посиланням на недоліки у проведенні розслідування (див., для порівняння, рішення у справі "Джулай проти України" (974_a12)
(Dzhulay v. Ukraine), заява № 24439/06, пункти 55 та 59, від 03 квітня 2014 року);
(ii) Затримки у зборі медичних та інших доказів; порушення під час повідомлення заявниці про рух справи та забезпечення її доступу до розслідування (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Данілов проти України" (974_993)
(Danilov v. Ukraine), заява № 2585/06, пункт 70, від 13 березня 2014 року, "Кирпиченко проти України" (974_a76)
(Kirpichenko v. Ukraine), заява № 38833/03, пункт 86, 88, від 02 квітня 2015 року, та "Баришева проти України" (Barysheva v. Ukraine), заява № 9505/12, пункт 61, від 14 березня 2017 року),
(iii) Відсутні ознаки докладання достатніх зусиль для збору об ’єктивних доказів, зокрема, не проведено очні ставки та інші дії для усунення неузгодженості у медичних доказах і викладах подій або встановлення фактичного походження тілесних ушкоджень (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Данілов проти України" (Danilov v. Ukraine), заява № 2585/06, пункт 70, від 13 березня 2014 року, та "Капустяк проти України" (974_b61)
(Kapustyak v. Ukraine), заява № 26230/11, пункт 80, від 03 березня 2016 року);
(iv) Поспішний висновок, що задокументовані тілесні ушкодження не могли бути заподіяні працівниками міліції, по суті ґрунтувався на їхніх власних показаннях, які були прийняті беззаперечно (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Гордієнко проти України" (974_a39)
(Gordiyenko v. Ukrainе), заява № 27620/09, пункти 95 і 96, від 16 жовтня 2014 року та "Клеутін проти України" (Kleutin v. Ukraine), заява № 5911/05, пункт 68, від 23 червня 2016 року)
B. Інші скарги за усталеною практикою
Статті 8 (995_004)
та 13 (995_004)
Конвенції - примус пройти освідування на предмет алкогольного сп ’яніння та психіатричний огляд
1. Дата/характер стверджуваного втручання:
08.02.13, стверджувано свавільний примус працівників міліції пройти освідування на предмет алкогольного сп ’яніння та психіатричний огляд (див. деталі у розділі "А").
2. Відповідні скарги на національному рівні:
Скарга до прокуратури Рівненського району (див. деталі у пунктах 2 і 3 розділу "А").
3. Відповідь органів державної влади:
Постанова від 29.07.13 про закриття кримінального провадження у зв ’язку зі стверджуваним перевищенням службових повноважень працівниками міліції: примусу не було; згідно з твердженнями працівників міліції освідування на предмет алкогольного сп ’яніння та психіатричний огляд були організовані з власної ініціативи заявниці та у відповідь на її безпосереднє прохання
C. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявниця: 5 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.
Уряд: вимога надмірна
5 000 євро
(відшкодування моральної шкоди)
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці
3. Заява № 74276/14
п. Романа Борисовича ФЕДОРИШИНА,
громадянина України 1977 року народження, який проживає у с. Северинівка,
представляв п. П.А. Стрепетов - юрист, який практикує у м. Києві
Подана 21 листопада 2014 року
A. Скарга за статтею 3 (995_004)
Конвенції на жорстоке поводження працівників міліції
Наданий заявником опис жорстокого поводження
25 вересня 2010 року було знайдено тіло тещі заявника Г.Ч. зі слідами насильницької смерті. Того ж дня заявника, запрошеного працівниками Васильківського відділу міліції на допит як свідка, затримали без складання протоколу та піддали жорстокому поводженню, поки він не погодився написати "явку з повинною", зазначивши, що прийшов до відділу міліції, щоб з власної волі зізнатися у вбивстві Г.Ч. Зокрема, працівники міліції неодноразово били заявника ногами і кийком, намагалися вставити його в анальний отвір, надягали поліетиленовий пакет на голову заявника, щоб він нічого не бачив; одягали протигаз на голову і наповнювали його димом, застосовували до заявника електричний струм і погрожували притягнути його дружину до відповідальності як співучасницю вбивства.
Відповідні факти та документи
Ключові питання
1. Медичні та інші докази:
29.10.10 - висновок експерта № 436 (Київське обласне бюро судово-медичної експертизи): крововиливи на сідницях (16 x 10 см і 19 x 12 см) та садна (ліва сідниця, обидва коліна) отримані за п ’ять-сім днів до проведення огляду, який відбувся 29.09.10; відсутність ушкоджень в анальному отворі або навколо нього.
2. Скарги подано:
28.09.10 до Васильківської міжрайонної прокуратури.
3. Відповідь органів державної влади:
(i) 07.10.10, 05.11.10, 07.12.11, 16.12.11, 14.05.12 - постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (Васильківська міжрайонна прокуратура): ознаки жорстокого поводження відсутні;
(ii) 16.09.13, 24.12.13 та 22.05.14 - скарги на жорстоке поводження, висунуті заявником під час судового розгляду, відхилено (Васильківський міськрайонний суд, Апеляційний суд Київської області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно): на підставі проведеної прокуратурою перевірки не було встановлено ознак жорстокого поводження.
4. Ключові дії:
(i) Відібрання показань у декількох працівників міліції, які заперечили твердження про жорстоке поводження;
(ii) Проведення судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень.
5. Ключові висновки:
Згідно з проведеною експертизою задокументовані тілесні ушкодження були отримані до затримання; тому жорстокого поводження працівників міліції не було.
6. Інші відповідні факти та документи:
(i) 25.09.10 - протоколи допиту заявника як свідка у справі про вбивство Г.Ч. (Васильківський відділ міліції);
(ii) 26.09.10 - "явка з повинною" (Васильківському відділу міліції): заявник зізнався у вбивстві Г.Ч.;
(iii) 27.09.10, 15 год 15 хв - заявника офіційно затримали за підозрою у вбивстві Г.Ч. (Васильківський відділ міліції); він визнав свою вину під час допиту;
(iv) 30.09.10 - заявник відмовився від своїх зізнавальних показань, як наданих під тиском;
(v) 16.09.13 - заявника визнано винним у вбивстві Г.Ч. та обрано покарання у виді позбавлення волі (Васильківський міськрайонний суд);
(vi) 24.12.13 та 22.05.14 - апеляційну та касаційну скарги заявника залишено без задоволення (Апеляційний суд Київської області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно)
(i) Повноцінне розслідування не проводилося, лише неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310 -312, від 01 липня 2010 року, " Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132 -136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року);
(ii) Дослідча перевірка мала обмежений обсяг і не було докладено справжніх зусиль для збору об ’єктивних доказів та встановлення часу і походження тілесних ушкоджень (самого заявника не допитували; зусиль для з ’ясування обставин, за яких він написав "явку з повинною" докладено не було; твердження про незадокументоване затримання відхилено на підставі показань працівників міліції, які були прийняті беззаперечно) (див. відповідні приклади в рішеннях у справах Гриненко проти України" (974_h36)
(Grinenko v. Ukraine), заява № 33627/06, пункт 62, від 15 листопада 2012 року, та "Клеутін проти України" (Kleutin v. Ukraine), заява № 5911/05, пункт 68, від 23 червня 2016 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявник:
Моральна шкода: 20 000 євро
Судові та інші витрати: 2 220 євро в якості компенсації витрат на правову допомогу (під час провадження на національному рівні та у Суді)
Підтверджуючі документи: договір про надання правової допомоги від 14.11.10; чеки.
Уряд:
Вимоги надмірні; інформація про метод розрахунку захисником плати за надані послуги не є достатньо детальною
Моральна шкода:
7 500 євро
Судові та інші витрати:
2 220 євро
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику
4. Заява № 78541/14
п. Олексія Ігоровича ДІРЯВСЬКОГО,
громадянина України 1992 року народження, який проживає у м. Токмаку,
представляв п. М.О. Тарахкало - юрист, який практикує у м. Києві
Подана 09 грудня 2014 року
A. Скарга за статтею 3 (995_004)
Конвенції на жорстоке поводження працівників міліції
Наданий заявником опис жорстокого поводження
18 квітня 2012 року в приміщенні Токмацького відділу міліції працівник міліції С.Ч. вдарив заявника у груди і підборіддя, змусивши його зізнатися, що він вкрав мобільний телефон Ю.Ш.
Відповідні факти та документи
Ключові питання
1. Медичні та інші докази:
19.04.12 - висновок спеціаліста № 03 (спеціаліст, Токмацьке міжрайонне відділення судово-медичної експертизи, приватна консультація): легке тілесне ушкодження, можливо отримане 18.04.12: синець (на підборідді, 1,3 x 0,3 см).
2. Скарги подано:
20.04.12 до Токмацької міжрайонної прокуратури.
3. Відповідь органів державної влади:
(i) 03.05.12, 21.05.12, 07.07.12 - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (Токмацька міжрайонна прокуратура): ознаки жорстокого поводження відсутні; постанови скасовано за скаргами заявника (прокурорами вищого рівня): поверхова дослідча перевірка;
(ii) 19.11.12 - нова постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
4. Ключові дії:
Відібрання показань у працівників міліції, заявника та його родичів.
5. Ключові висновки:
З пояснень працівників міліції вбачається, що жорстокого поводження не було.
6. Інші відповідні факти та документи:
(i) 18.04.12 - протокол допиту заявника (слідчий, Токмацький відділ міліції): заявник зізнався, що вкрав мобільний телефон Ю.Ш.;
(ii) Та ж дата - журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (Токмацький відділ міліції): заявник вийшов з відділу міліції о 15 год. 35 хв.;
(iii) 30.11.12 - вирок (Токмацький районний суд): заявник визнаний винним у пред ’явленому обвинуваченні в крадіжці мобільного телефону Ю.Ш.;
(iv) 04.03.13 - скасування вироку від 30.11.12 після розгляду апеляційної скарги (Апеляційний суд Запорізької області): твердження про жорстоке поводження слід ретельно перевірити;
(v) 24.02.14 - вирок (Токмацький районний суд): заявника визнано винним у пред ’явленому обвинуваченні в крадіжці мобільного телефону; скарга на жорстоке поводження необґрунтована, оскільки розслідування прокуратури встановило, що жорстокого поводження не було; заявнику обрано покарання у виді штрафу та зобов ’язано відшкодувати Ю.Ш. шкоду;
(vi) 24.04.14 та 01.07.14 - апеляційна та касаційна скарги заявника залишені без задоволення (Апеляційний суд Запорізької області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ)
(i) Повноцінне розслідування не проводилося, а тільки неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310 -312, від 01 липня 2010 року, "Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132 -136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року);
(ii) Дослідча перевірка мала обмежений обсяг і не було докладено справжніх зусиль для збору об ’єктивних доказів (не було призначено судово-медичну експертизу тілесних ушкоджень; не було докладено зусиль для з ’ясування походження задокументованих тілесних ушкоджень або обставин, за яких заявник зізнався у вчиненні злочину (див. відповідні приклади в рішеннях у справах Гриненко проти України" (974_h36)
(Grinenko v. Ukraine), заява № 33627/06, пункт 62, від 15 листопада 2012 року та "Клеутін проти України" (Kleutin v. Ukraine), заява № 5911/05, пункт 68, від 23 червня 2016 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявник:
Матеріальна шкода: 850 гривень (далі - грн): штраф (покарання за вчинення злочину)
Моральна шкода: 100 000 євро
Судові та інші витрати:
Витрати на правову допомогу, провадження на національному рівні: 7 100 грн (під час кримінального провадження його представляла пані Л.Є., чеки про сплату за надання невказаних послуг)
Витрати на правову допомогу, провадження у Суді: 3 900 євро, які мають бути сплачені безпосередньо на рахунок захисника заявника, пана М.О. Тарахкала (договір про надання правової допомоги від 04.07.16 (стадія після повідомлення про заяву); акт виконаних робіт (26 годин з погодинною ставкою у розмірі 150 євро)
Інші судові та інші витрати: 1 711 грн (проїзд: надано автобусні та залізничні квитки); та 148 грн (поштові витрати: надано квитанції)
Інша відповідна інформація: заявнику було надано 850 євро в якості правової допомоги
Уряд:
Вимоги надмірні та неналежним чином обґрунтовані
Моральна шкода:
7 500 євро
Судові та інші витрати:
150 євро компенсації витрат на правову допомогу, які мають бути сплачені п. М.О. Тарахкалу, як вимагалося 10 євро компенсації поштових витрат
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику
5. Заява № 4989/15
пана Сергія Анатолійовича ПАЦЕВА,
громадянина України 1974 року народження, який проживає у м. Краматорську,
представляла пані Н.Г. Охотнікова - юрист, яка практикує у м. Харкові
Подана 25 грудня 2014 року
A. Скарга за статтею 3 (995_004)
Конвенції на жорстоке поводження працівників міліції
Наданий заявником опис жорстокого поводження
06 жовтня 2009 року близько 11 год. 00 хв. п ’ятеро працівників міліції у цивільному одязі зустріли заявника біля входу до його будинку, вдарили його кулаком у живіт, скрутили руки, надягнули наручники і доставили до Краматорського відділу міліції, змусивши зізнатися, що він разом з трьома іншими спільниками заподіяв Ф.Б. тяжкі тілесні ушкодження напередодні уночі. Оскільки заявник стверджував, що не брав участі в цьому злочині, працівники міліції неодноразово били його кулаками та книгою по голові; душили, надягаючи на голову поліетиленовий пакет, і застосовували до нього електричний струм. Під тиском заявник надав неправдиві зізнавальні показання. Після цього працівники міліції офіційно допитали заявника як підозрюваного в присутності безоплатного захисника та провели декілька інших слідчих дій. У проміжку між ними заявника зачиняли в одному з кабінетів відділу міліції, жодним чином не документуючи його затримання. 07 жовтня 2009 року, у певний момент з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., заявника звільнили від підписку про невиїзд.
Відповідні факти та документи
Ключові питання
1. Медичні та інші докази:
07.10.09 - висновок експерта № 992 (експерт Краматорського відділення судово-медичної експертизи): заявника оглянуто о 01 год. 10 хв. у Краматорському відділі міліції - крововиливи (спина, грудна клітка; коліна та права сідниця); період утворення: не більше ніж за двадцять чотири години до проведення огляду.
2. Скарги подано:
03.11.09 слідчому, який розслідував справу щодо заявника та його співобвинувачених.
3. Відповідь органів державної влади:
(i) 19.03.10 - скарга направлена до прокуратури міста Краматорська для розслідування;
(ii) 16.04.10, 03.08.11, 01.09.11, 23.09.11, 30.03.12, 19.04.12, 20.07.12, 10.09.12 - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (прокуратура міста Краматорська): ознаки жорстокого поводження відсутні; постанови скасовано за скаргами заявника (прокурорами вищого рівня/судами): недоліки у проведенні дослідчої перевірки;
(iii) 06.02.13 - порушення кримінального провадження (прокуратура міста Краматорська);
(iv) 30.04.13, 23.09.13, 28.03.14, 25.12.15, 29.11.16, 27.02.17, 17.08.17, 27.05.19, 17.10.19, 20.12.19, 24.04.20 - закриття кримінального провадження (прокуратура міста Краматорська): ознаки жорстокого поводження / незаконного затримання відсутні; постанови скасовано за скаргами заявника (прокурорами вищого рівня/судами): недоліки у проведенні розслідування.
4. Ключові висновки/поточний статус:
Тілесні ушкодження, як вбачається, були отримані до зустрічі з працівниками міліції; опис заявником стверджуваного жорстокого поводження та послідовності подій не узгоджуються з висновками судово-медичних експертів і показаннями його родичів; неможливо встановити точний час прибуття заявника до відділу міліції; розслідування триває.
5. Інші відповідні факти та документи:
(i) різні дати, надання показань Н.Р., сусідкою заявника (прокуратура міста Краматорська): Н.Р. стверджувала, що була свідком затримання заявника об 11 год. 00 хв. 06.10.09;
(ii) 06.10.09 - журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Краматорського відділу міліції: присутність заявника у приміщенні відділу міліції задокументована з 19 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. цього дня;
(iii) 07.10.09 - протокол допиту заявника як підозрюваного (Краматорський відділ міліції, 01 год. 49 хв. - 03 год. 03 хв.): заявник надав зізнавальні показання; протокол огляду працівниками міліції гаража заявника (в його присутності, 07 год 55 хв - 08 год 15 хв); запис про звільнення заявника під підписку про невиїзд (незазначений час);
(iv) 03.11.09 - заявник відмовився від зізнавальних показань від 07.10.09, як наданих під тиском;
(v) 21.01.16 - після неодноразового порушення і закриття кримінальної справи щодо заявника та його співобвинувачених її було повернуто до міліції для додаткового розслідування (Дружківський міський суд).
(i) Більше трьох років повноцінне розслідування не проводилося, лише неодноразові дослідчі перевірки (див. відповідні приклади, mutatis mutandis, в рішеннях у справах "Давидов та інші проти України" (Davydov and Others v. Ukraine), заяви № 17674/02 та № 39081/02, пункти 310 -312, від 01 липня 2010 року, "Ляпін проти Росії" (Lyapin v. Russia), заява № 46956/09, пункти 129 і 132 -136, від 24 липня 2014 року, та "Чернега та інші проти України" (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункт 167, від 18 червня 2019 року);
(ii) Загальна тривалість розслідування та неодноразове повернення справи на додаткове розслідування у зв ’язку з виявленими національними органами влади недоліками (див. відповідні приклади в рішеннях у справах "Бєлоусов проти України" (974_989)
(Belousov v. Ukraine), заява № 4494/07, пункт 56, від 07 листопада 2013 року та "Аднаралов проти України" (974_a52)
(Adnaralov v. Ukraine), заява № 10493/12, пункт 50, від 27 листопада 2014 року)
B. Інші скарги за усталеною практикою
Пункт 1 (995_004)
статті 5 та стаття 13 (995_004)
Конвенції - незаконне затримання
1. Період позбавлення свободи, щодо якого подано скаргу/орган державної влади, який здійснив затримання:
06.10.09, близько 11 год. 00 хв. - 07.10.09, близько 15 год. 00 хв.; Краматорський відділ міліції
2. Офіційні підстави:
Необхідність допитати заявника у зв ’язку з розслідуванням злочину, вчиненого щодо Ф.Б.
3. Документи, що регулюють стверджуване позбавлення свободи:
Документи відсутні. Згідно з твердженнями працівників міліції заявник добровільно прийняв запрошення поїхати на допит і залишився для проведення інших слідчих дій. Точний час приходу/виходу із відділу не встановлено.
4. Скарги заявника на національному рівні:
Аналогічні скаргам на жорстоке поводження (див. Розділ "А").
5. Інші відповідні факти та документи:
див. пункт 5 розділу "А".
Пункт 1 (995_004)
статті 6 Конвенції - тривалість кримінального провадження щодо заявника
1. Період: конкретні
З 06.10.09 - триває (остання надана заявником інформація: квітень 2021 року; останній процесуальний документ у матеріалах справи: 21 березня 2019 року)
2. Загальна тривалість:
Більше десяти років
3. Інстанції:
Декілька розглядів справи у двох інстанціях; повернення справи на додаткове розслідування
C. Справедлива сатисфакція
Доводи сторін
Присуджена Судом сума
Заявник:
100 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди
Уряд:
Вимога надмірна та необґрунтована
10 000 євро
(відшкодування моральної шкоди)
додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику