Угода між Державним митним комітетом України і Державним митним комітетом Республіки Таджикистан про митне оформлення транзитних вантажів і багажу громадян (укр/рос) - 20.04.1993 Підписання

Державний митний комітет України та Державний митний комітет Республіки Таджикистан, далі - "Договірні Сторони",

маючи на меті забезпечення митного оформлення всіх транзитних вантажів,

домовилися про таке:

Стаття 1

Для цілей цієї Угоди наведені нижче терміни мають таке значення:

а) "вантажі" - товари та інші предмети господарюючих суб'єктів, придбані на території однієї з Договірних Сторін або на території третьої держави;

б) "багаж громадян" - ручна поклажа, багаж, несупроводжуваний багаж, автотранспортні засоби, речі, валюта та цінності громадян, придбані на території однієї з Договірних Сторін або на території третьої держави;

в) "треті держави" - держави, які не є сторонами цієї Угоди.

Стаття 2

Вантажі, які ввозяться з третіх держав в Україну чи вивозяться з України до третіх держав транзитом через територію Республіки Таджикистан, підлягають митному оформленню в Україні.

Стаття 3

Вантажі, які ввозяться з третіх держав в Республіку Таджикистан чи вивозяться з Республіки Таджикистан до третіх держав транзитом через територію України, підлягають митному оформленню в Республіці Таджикистан.

Стаття 4

Транзитні вантажі звільняються від митного огляду, крім випадків, коли є підстави вважати, що вони містять товари, ввезення, вивезення або транзит яких заборонені відповідно до законодавства Договірних Сторін.

Стаття 5

Договірні Сторони взаємно надають одна одній перелік товарів, ввезення, вивезення та транзит яких через їх території забороняється.

Стаття 6

Договірні Сторони визнають штампи і митні забезпечення одна одної та обмінюються їх зразками.

Стаття 7

Вантажі, що вивозяться з України або Республіки Таджикистан до третіх держав транзитом через території одна одної та не оформлені митницями відповідно України або Республіки Таджикистан, не підлягають пропуску до третіх держав.

Такі вантажі затримуються митницею держави транзиту та повертаються до держави відправника для митного оформлення.

Митні служби, які затримують вантаж, не несуть витрат, пов'язаних із затримкою та поверненням таких вантажів.

Стаття 8

Вантажі, що ввозяться в Україну або Республіку Таджикистан з третіх держав транзитом через територію одна одної, направляються для митного оформлення до митниць держави призначення.

Стаття 9

Транзитні вантажі, які перевозяться між митницями Договірних Сторін, підлягають митному оформленню відповідно до процедури митного оформлення транзитних вантажів.

Договірні Сторони укладатимуть Угоду про процедуру митного оформлення транзитних вантажів та взаємодію митних органів при такому оформленні протягом 2 місяців з дня підписання цієї Угоди.

Стаття 10

Ця Угода не регулює питань можливого введення сплати за транзит товарів всіма видами транспорту, транспортних засобів та послуг комерційного характеру через територію Договірних Сторін, оскільки перераховані питання виходять за межі компетенції Договірних Сторін.

Стаття 11

Багаж громадян, що прямує з Республіки Таджикистан транзитом через митну територію України, звільняється від митних зборів за умови митного оформлення такого багажу в Республіці Таджикистан.

Стаття 12

Багаж громадян, що прямує з України транзитом через територію Республіки Таджикистан, звільняється від митних зборів за умови митного оформлення такого багажу в Україні.

Стаття 13

Договірні Сторони взаємно обмінюються інформацією про порушення положень цієї Угоди.

Стаття 14

Всі спірні питання, пов'язані з виконанням і тлумаченням статей цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій між митними службами Договірних Сторін.

Стаття 15

Протокол між Державним митним комітетом України та Державним митним комітетом Республіки Таджикистан про митне оформлення транзитних вантажів, підписаний в м. Києві 11 листопада 1992 року, вважати таким, що припинив дію.

Стаття 16

Ця Угода набуває чинності з дня її підписання.

Будь-яка з Договірних Сторін може відмовитись від участі в цій Угоді через шість місяців після письмового повідомлення про це іншої Договірної Сторони.

Вчинено в м. Києві 20 квітня 1993 року в двох примірниках українською, таджицькою та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.