Угода між Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Міжміністерським комітетом ядерної безпеки Французької Республіки про співробітництво в галузі ядерної безпеки - Текст угоди

Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України

Генеральний секретаріат Міжміністерського комітету ядерної безпеки Французької Республіки, грунтуючись на положеннях декрету N 75-713 від 4 серпня 1975 р. про заснування цього Комітету,

далі - Сторони,

- посилаючись на Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою, який був підписаний 16 червня 1992 року (250_344) ,

- виходячи з угод, укладених між державними органами та організаціями обох країн в галузі науково-технічних досліджень та безпеки цивільних ядерних установок,

- підтверджуючи, що регламентарна діяльність, розгорнута в ядерній галузі Урядами Французької Республіки та України, спрямована на захист від радіації як оточуючого середовища й населення взагалі, так і працюючих на ядерних об'єктах, на основі напрямів та принципів, визначених та прийнятних на міжнародному рівні,

- визнаючи, що в майбутньому частка ядерної енергії в покритті енергетичних потреб Франції та України залежить також, беручи до уваги потреби урізноманітнення джерел енергопостачання, економії енергії та захисту навколишнього середовища, від розробки задовільних рішень вищезгаданих проблем безпеки,

- зважаючи на те, що деякі зони української території були забруднені радіоактивними опадами, що само по собі зумовлює необхідність співробітництва з їхньої реабілітації,

узгодили такі положення:

Стаття 1

Ядерна безпека стосується багатьох галузей, які потребують різноманітних технічних рішень. Вона має на меті забезпечити захист людей та майна від небезпеки, шкоди чи перешкод будь-якого виду, що виникають в результаті створення, функціонування та зупинки стаціонарних або пересувних ядерних установок, а також зберігання, транспортування, використання і переробки природних чи штучних радіоактивних матеріалів.

Стаття 2

Співробітництво, встановлене в рамках цієї Угоди, спрямоване, на основі взаємної вигоди, на покращення ядерної безпеки.

Сторони вирішують, таким чином, встановити безпосередні відносини з метою:

- обміну інформацією та документацією, відповідно до чинного законодавства Сторін,

- обміну персоналом між установами та науково-дослідними лабораторіями,

- обміну досвідом щодо методів управління післяаварійними ситуаціями, зокрема стосовно практичних тренувань,

- сприяння розвитку досліджень, здійснюваних в галузі, яка є предметом Угоди.

Стаття 3

Обмін інформацією та документацією стосується:

- законодавчих та нормативних документів щодо термінових втручань у випадку радіологічних неполадок чи аварій, а також технічної регламентації (кодексів, норм ...), розробленої компетентними органами обох країн,

- планів надзвичайних ситуацій на об'єктах і поза об'єктами щодо подібних ядерних установок,

- документації щодо застосування на державному рівні міжнародних конвенцій, розроблених в рамках Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Стаття 4

Обидві Сторони також періодично обмінюються інформацією про неполадки або аварії з радіологічними наслідками чи без них, що сталися, відповідно, в їх країнах і були класифіковані відповідно до радіаційної шкали значності INES. Вони обмінюватимуться також досвідом, здобутим під час цих неполадок чи аварій.

Стаття 5

Кожна Сторона може направляти керівний персонал, спеціалістів та експертів до іншої Сторони для проведення дискусій, семінарів, технічних нарад стосовно:

методології, керування та прийомів термінових втручань у випадку ядерної неполадки чи аварії,

вивчення радіоактивних наслідків аварій та їх усунення.

Стаття 6

Залежно від власної відповідальності кожної із Сторін, визначені теми співпраці можуть обговорюватись безпосередньо дослідними установами або координуватись.

Стаття 7

Для нагляду за виконанням та застосуванням цієї Угоди створюється керівний комітет управління, до складу якого входять два члени від кожної Сторони.

Цей комітет збирається щорічно, по черзі у Франції та в Україні, на чергові сесії з метою:

розгляду та оцінки ходу та рівня співпраці,

внесення пропозицій Сторонам щодо напрямків та нових форм співпраці, які вбачаються необхідними або бажаними,

організації координації дій, які можуть виникнути у відповідній галузі з іншими партнерами.

За взаємною згодою або за виняткових обставин можуть організовуватись позачергові сесії для вивчення окремих проблем.

Стаття 8

Обмін персоналом, спеціалістами, експертами здійснюються на таких фінансових умовах:

Сторона, яка здійснює відрядження, несе транспортні витрати. Витрати по довгостроковому перебуванню забезпечуються обома Сторонами в кожному окремому випадку в співробітництві з відповідними державними установами, залежно від цілей, тривалості та загальних умов відрядження;

приймаюча Сторона надає необхідні для відповідних видів діяльності приміщення і послуги, та, при необхідності, перекладачів.

Інші умови можуть прийматися за взаємною згодою Сторін.

Стаття 9

Обмін інформацією здійснюється в межах чинного законодавства Сторін. Кожна Сторона в разі необхідності уточнює межі, які інша Сторона повинна поважати при використанні та розповсюдженні отриманої інформації. В будь-якому випадку, за застосування чи використання будь-якої переданої в рамках цієї Угоди інформації відповідальність несе одержувач.

Стаття 10

Спірні питання стосовно тлумачення чи застосування Угоди вирішуються за взаємною згодою самими Сторонами.

Стаття 11

Ця Угода набуває чинності в день її підписання та зберігає чинність доти, доки одна з Сторін не повідомить письмово іншу за шість місяців про своє рішення про її перегляд або денонсацію.

Вчинено у м. Києві 3 вересня 1998 у двох примірниках, кожен українською та французькою мовами, причому обидва тексти є автентичними.